Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://schorsadm.cg.gov.ua/old

24 вересня 2018

В черговий раз за свою багатовікову історію українці довели, що готові стояти до останнього за волю свого народу. Довели, що готові віддати життя за свободу. Довели, що Честь, Слава, Гідність – це не просто слова, а принципи, заради яких варто жити і заради яких можна померти.

З перших днів проведення антитерористичної операції сотні сновчан відстоюють свободу і незалежність України, борються за її квітуче майбутнє. Нам є ким пишатися. Та, нажаль, і є за ким сумувати.

З поля бою цієї неоголошеної війни не повернулося вже двоє синів нашого району. Ця сторінка — краплина у морі всенародної шани і пам’яті.

Ми бережемо спогади про кожного з Героїв. І низько схиляємось перед величчю їх подвигу.

Слава Україні!

Героям слава!

Вічна пам’ять загиблим…

Костюченко Юрій Миколайович

Народився 17 серпня 1977 року в селі Займище, Сновського (Щорського) району.

У 1992 році закінчив Сновську загальноосвітню школу № 1, у 1994 році – Сновське вище професійне училище лісового господарства за спеціальністю «столяр-тесля».

Працював у ПСП «Промінь», ВАТ «Обрій» Сновського району.

Призваний до Збройних сил України в червні 2014 року. Молодший сержант, командир танка 2-го батальйону 1-ї окремої танкової бригади.

Загинув 4 жовтня 2014 року захищаючи Донецький аеропорт. Похований 31 жовтня 2014 року в селі Займище, Сновського району.

Указом Президента України № 270 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). В пам’ять про Юрія Костюченка у травні 2015 року на будівлі Сновської загальноосвітньої школи № 1 та у жовтні 2015 року на будівлі Сновського вищого професійного училища лісового господарства встановлені меморіальні дошки. На честь Юрія Костюченка та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади у 2017 році в містечку Гончарівське встановлений меморіальний знак.

Одна з вулиць Сновська названа іменем Юрія Костюченка.

 
 

 

Авдієнко Максим Олександрович

Максим Олександрович народився 29 січня 1998 року у с.Гірськ, Сновського  (Щорського району), Чернігівській області.

Розпочав навчання у Гірській середній школі, у 2013 році закінчив 9 класів Щорської районної гімназії та вступив до Щорського вищого професійного училища лісового господарства, яке закінчив у 2016 році за спеціальністю «озеленювач, лісник, єгер».

27 липня 2016 року пішов боронити незалежність та суверенітет Україні, підписавши контракт. Після навчального центру проходив військову службу в зенітно-артилерійському підрозділі 36-ї окремої бригади морської піхоти на посаді номера обслуги зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки.

Старший матрос, номер обслуги зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А1275 (36-а окрема бригада морської піхоти).

5 вересня 2018 року загинув в ході виконання бойового завдання в зоні проведення ООС під час обстрілу російсько-окупаційними військами наших позицій з протитанкових гранатометів та мінометів, поблизу н.п. Водяне, Волноваського району, Донецької області.