Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://schorsadm.cg.gov.ua/old
back

17 квітня 2018

Відповідальність за несплату аліментів

Відповідальність за несплату аліментів встановлюється Сімейним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним кодексом України.

Відповідно до положень статті 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім. Нагадаємо, що до вступу в силу ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 № 2037-VIII, який набрав чинності 08.07.2017 року, пеня нараховувалася за наступною формулою: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначалася шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць) - правовий висновок Верховного суду України у справі № 6-300цс16. Таким чином, Закон № 2037-VIII значно збільшив розмір пені за невиплату аліментів. Питання стягнення з боржника пені вирішується у судовому порядку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 № 2234-VIII, який набрав чинності 06.02.2018 року, було внесено зміни до ряду нормативно-правових актів. Зокрема, було внесено зміни до ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до яких на боржників, які не сплачують аліменти, окрім несприятливих наслідків, які можуть бути застосовані до всіх боржників – арешт коштів на рахунках, рухомого та нерухомого майна, чекають і додаткові санкції. Так, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними;

- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції; розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування цих заходів, обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Так, відповідно до статті 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

Відповідно до статті 164 Кримінального кодексу України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Під злісним ухиленням від сплати аліментів слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду: приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо, які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.