Щорська РДА
Анонси













Історична довідка

Назад


Історична довідка Сновського району


Наш край веде свій літопис з далеких часів. Процвітала наша земля за часів Київської Русі, зазнавала набігів кочових племен, які несли на своїх списах розорення, грабіж, пожежі. Протягом декількох століть за право володіти Чернігово-Сіверщиною воювали між собою Литва, Польща, Московська держава. За століття свого існування у складі Чернігівщини, територія нашого району входила до Городянського та Сосницького повітів. Села відносились до Великощимельської, Новоборовицької, Староруднянської (Городянського повіту) та Охрамієвицької і Синявської волостей (Сосницького повіту).

Після утворення УРР, у складі РРСФР перша велика адміністративна реформа відбулася в 1923 році. 7 березня 1923 року Президія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно територіальний поділ Чернігівщини». В ході проведення реформи та виконання було виділено Сновський район і Сновський округ.

До Сновського району відійшли територіі 18 навколишніх сіл, а до Сновського округу - території 11 районів (Городянський, Добрянський, Корюківський, Менський, Охрамієвицький, Синявський, Сновський, Сосницький, Тупичівський, Холминський, Чорнотицький). Сновський округ проіснував до серпня 1925 року.

В березні 1923 року Сновськ, як значний (за кількістю населення, станом розвитку промисловості, торгівлі) населений пункт був віднесений до категорії міст з населенням 7676 чоловік .

Виділення Сновська як міста, окружного і районного центру, відіграло позитивну роль в плані подальшого розвитку нашого краю. В 20-х роках ХХ століття в промисловості Сновська провідну роль відігравало депо та залізнична станція, де працювала третина дорослого населення міста. Крім депо у Сновську діяли 3 лісопильних заводи, майстерні протипожежного устаткування, торгівельні підприємства. Всього 37 державних і приватних підприємств. Житловий фонд міста складав 719 будинків. В селах району промисловість була представлена Петрівським винокурним заводом, Тихоновицьким лісозаводом, Новоборовицьким винокурним заводом.

В 20-х роках у Сновську створюється перша народна лікарня на 35 ліжок (до цього обслуговуванням населення займався фельдшерсько-акушерський пункт). Кількість медичних працівників складала 3 лікарі та 17 медичних працівників.

В 1924 році із закладів освіти та культури у Сновську було 3 школи: 2 трудових семилітніх та 1 залізнична, 1 лікнеп, 1 школа фабзавучу, яка була створена для підготовки кваліфікованих кадрів робітників промислових підприємств, 1 бібліотека, 4 клуби, 2 театри. В кожному селі Сновського округу діяли неповні школи, а в Рогізках таких шкіл було 3. В Нових Боровичах діяла семирічна школа.

Протягом 30-х років йшов подальший розвиток Сновська, як міста і райцентру. Відкривалися нові промислові підприємства: обозоремонтний і шкіряний заводи, артіль «Червоний тартак», ділянка лісосплаву, МТС та інші.

За 15 років існування Сновська як самостійної адміністративної одиниці позитивних змін зазнала соціально-культурна галузь. Збільшилась кількість медичних закладів (діяла районна і залізнична лікарні, поліклініка, дитяча консультація, санепідемстанція, тубдиспансер). Медперсонал міста налічував уже 15 лікарів і 49 медпрацівників. Збільшення кількості середнього медперсоналу стало можливим завдяки відкриттю у місті в 1936 році школи медсестер. Крім того 1935 року була відкрита залізнично-технічна школа, яка готувала паровозних машиністів, інших спеціалістів середньої ланки для роботи в депо, інших залізничних службах. Збільшилась кількість вчителів, які викладали в 3-х середніх школах до 81, а кількість учнів становила 1920. Місто нараховувало 9 бібліотек з фондом більше 20 тис. екземплярів. У 1939 році було відкрито музей.

В 1935 році Постановою ЦВК м. Сновськ перейменовано в м. Щорс, а Сновський район - в Щорський.

Подальший розвиток міста і району був перерваний в 1941 початком Великої Вітчизняної війни. Щорський район було окуповано в кінці серпня на початку вересня 1941 року і звільнено в вересні 1943 року. За два роки окупації та чотири роки Великої Вітчизняної війни Щорсівщина зазнала тяжких втрат та матеріальних збитків. 9959 чол. воювали на фронтах Великої вітчизняної війни - загинуло 4874 чол. В Німеччину на примусові роботи вивезено 3429 жителів, за період окупації розстріляно 6596 чоловік мирного населення. Загалом вартість нанесених збитків району складала 476 млн. крб. Одразу після звільнення 27 вересня 1943 року міськвиконком прийняв рішення про мобілізацію всіх сил для відбудови. Протягом 1943-1944 років в місті було відновлено роботу всіх життєзабезпечуючих підприємств: пекарні, водонапірної башти, електростанції, школи. Через місяць після звільнення відкрився рух через ст.Сновська.

Протягом 50-80 років ХХ століття багато робилося по благоустрою міста та сіл району. Щорс перетворився на ошатне поліське містечко. Славне своїми людьми і досягненнями.

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", враховуючи пропозиції, подані органами місцевого самоврядування, та рекомендації Українського інституту національної пам’яті, Постановою Верховної ради України № 1353-VIII від 12 травня 2015 року «Про перейменування деяких населених пунктів м. Щорс та Щорському району було повернуто історичні назви м. Сновськ та Сновський район.

За роки свого існування Сновськ і Сновський район жодного разу не втрачав своєї адміністративної самостійності.

Назад



07 Червня 2017 09:30
26 Травня 2017 15:31
05 Квітня 2017 12:38
05 Квітня 2017 09:41
05 Квітня 2017 09:35
13 Березня 2017 15:03
13 Березня 2017 12:12
13 Березня 2017 12:10
24 Лютого 2017 15:04
17 Лютого 2017 14:26
16 Лютого 2017 10:44
13 Лютого 2017 15:54